Якраз сьогодні, 15 листопада, свій 39-й день народження відзначав би наш земляк із Карлівки Дмитро ЮХНО. Та не судилося - Герой навіки лишився 38-річним…
5 березня цього року під час бойового завдання Дмитро навіть не встиг дістатися бліндажу, загинув внаслідок влучання ворожого дрона…
Всі рідні і досі не можуть змиритися з тяжкою втратою. Дмитро був прекрасним сином братом, чоловіком, батьком, другом, колегою…Він був Людиною…
- Яким турботливим, уважним і щирим був мій син, - розповідає мама Героя Раїса Петрівна зі сльозами в очах.
До 4 класу Дмитрик навчався у Мирнянській школі на Краснокутщині, а потім родина переїхала до Карлівки на Богодухівщині. З молодшим братом Сашком завжди були нерозлийвода! І рибалити, і у футбол грати, і допомагати по господарству, і гуляти -все разом!
Дмитро закінчив Харківський будівельний ліцей, працював, пройшов строкову армійську службу в Житомирі, створив чудову родину. Жили у Малоданилівській громаді. З коханою Женею народили і виховували донечку Машу, якій зараз 11. Як вона сумує за татом!
Дмитро останнім часом працював на металобазі. Важка і брудна робота, але він ніколи не боявся труднощів і перешкод, бо завжди намагався щоб у його дружини і донечки все було, щоб жила родина гідно.
7 грудня 2023 року Дмитра було мобілізовано на війну. Місяць навчався у Дніпрі. Кулеметник 92-ї бригади воював під Костянтинівкою, Часовим Яром…
Останній раз мама чула його голос 5 березня. Всього кілька хвилин розмовляла вона з сином… «Мамо, мені ніколи говорити, на мене вже машина чекає. Повернуся за три дні – набалакаємося…» - сказав син у слухавку…
Цього ж дня Дмитро і загинув…
Сьомого березня родині офіційно повідомили страшну звістку…
Рівно три місяці воював за свою рідну землю наш земляк. Повернувся на Богодухівщину «на щиті». Віддав своє життя за кожного і кожну з нас.
Пам’ятаймо про це.
Вічна пам’ять Герою. Царство Небесне.