А передплатників «Маяка» мало тому, що вже давно тут діє пересувне відділення. І, за словами сільчан, це дуже і дуже незручно. Адже всього раз у тиждень приїжджає машина. Поштовий працівник приймає платежі, поповнює телефон, передає кореспонденцію тощо. Людині треба кинути усі хатні-городні- господарські справи, піти до центру ( а село розкидане не на один кілометр), зачекати (а це може бути не одна година) просто неба за будь-якої погоди авто…Тож наступного разу людина ще подумає: а чи вартує це її здоров’я, нервів і часу.
- Ви бачите, де в нас пошта? – питає в мене Катерина Місько, показуючи на машину, біля якої черга. – Бачили з вашого відео, як зручно сільчанам у Полковій Микитівці, де виділили приміщення для пересувного відділення. А у нас що? Це ще сьогодні, коли погода більш-менш. А завтра? Ми страждаємо. Вже 10 років…
Від цього боляче і нам. І за людей, і за газету. Але ж наша багаторічна боротьба з «Укрпоштою» заради читачів і читачок так і не увінчалася успіхом…Тарифи підіймають скажені, і якість обслуговування – нульова! Тож і маємо що маємо – у 2015 році з 28 колишніх районних газет увійшло до Каталогу видань (читай – «вижило») - всього шість…А наступного року, як доживемо, страшно уявити, чи лишиться хоч кілька друкованих видань…