Психолог благодійного фонду "Голоси дітей" Сергій Михайлик працює з підлітками, які опинились у кризових ситуаціях. Саме вони часто стають мішенню для маніпуляцій і спроб вербування — через Telegram-канали, у чатах відеоігор чи в TikTok. У розслідуванні Суспільного , яке вийшло 27 липня на ютубі, Сергій Михайлик пояснював, чому російські спецслужби вербують саме підлітків та як шукають підхід до українських дітей. Ми вирішили окремо опублікувати повне інтерв’ю з психологом, щоб більше розповісти, як батькам розпізнати тривожні сигнали та що зробити, щоб уберегти дитину від небезпечних впливів та потенційного вербування.
– Найбільше я працюю з гострими фізіологічними станами у дітей, підлітків та дорослих, а також у членів їхніх сімей, які потребують швидкого кризового втручання, — розповідає Сергій Михайлик. — Третину з них так чи інакше намагалися якщо не завербувати, то "промацати". Я часто чую від своїх клієнтів, що з ними намагаються зв’язатися, прокомунікувати люди певного проросійського спрямування.
Було кілька випадків, коли входили в комунікацію через месенджер. Усе починалося з командних змагальних ігор, найчастіше виробництва російських студій (наприклад, Standoff 2), було й в американських (Fortnite, Valorant чи Dota 2). Гравцям пропонували отримати внутрішньоігрову валюту. З підлітками звʼязувались через Telegram або Discord і писали: "Я тобі можу скинути, але потрібно зробити маленьку дію". Був випадок, що казали зателефонувати на гарячу лінію СБУ й повідомити про замінування. Дитина цього не зробила. Були випадки, що підлітків намагалися завербувати через TikTok: писали захопливі коментарі під відео, а потім пропонували поспілкуватися в Telegram.
У якому психологічному стані підлітки перебувають після таких намагань?
Я розділив би психологічний стан на два варіанти: це або сильна лють, бажання покарати, відразу повідомити у правоохоронні органи, добитися справедливості — і навпаки, пригніченість, певний страх перед тим, що може відбутися. Часто залякують, коли підліток не йде на контакт. Кажуть: "Ми знайдемо твоїх батьків, ми про тебе все знаємо". Після таких речей для психолога може бути робота з тривожністю та страхом.
З ким працювати складніше: з першим чи другим типом постраждалих?
Із другим складніше. Перший не має такої негативної колізії, як тривожність і страх після цього. Агресивність, якщо у підлітка вона гіпертрофована, все ж зійде за певний час. Це більш безпечно, ніж коли підліток у тривозі й страху, оскільки вони — додаткові важелі впливу для повторної комунікації.
Хто найбільш вразливий до вербувань?
Підлітки — це загалом група ризику для будь-якого маніпулятивного впливу, тому що в них повноцінно ще не сформувалося критичне мислення. У них завжди буде односкладний стан мислення: щось або добре, або погано. Немає межових речей, немає середнього. Здебільшого це називається юнацьким максималізмом. Це про дихотомічний стан оцінки всього: їжа смачна або ніяка, фільм крутий або нікому не раджу цього дивитися. Оскільки підлітки часто схильні до такої дихотомічної оцінки реальності, вони легше піддаються впливам, їх легше підштовхнути не до нейтральної, зваженої оцінки, а в певний бік.
Також серед усіх підлітків є окремі групи ризику. Найрозповсюдженіша — фінансова нестабільність. Наприклад, у сім'ї, яка переїхала, має фінансові складнощі, підлітком набагато легше зманіпулювати. Як? Ти отримуєш гроші на те, що тобі хочеться, тобто на якомусь егоїзмі такому пограти. Ти отримуєш гроші для того, щоб допомогти своїй сім'ї вилізти з умовної скрути. Оце може бути моментами маніпуляції.
Емоційний компонент дуже важливий. Оскільки підліток емоційно ще не вміє себе контролювати так, як доросла людина, відбуваються певні нейромедіаторні та гормональні зміни в організмі — і через це легше викликати емоції, які надалі можуть наштовхнути на певні дії.
Також група ризику — підлітки з психологічними проблемами, які не мають належного рівня розуміння у сім’ї, школі чи соціальній бульбашці. Умовний підліток із тривожністю, коли почує від якогось друга з Іспанії, що він також "це все розуміє, це переживав", набагато легше піде з ним на контакт і буде ділитися тим, чим не ділився б зазвичай. Коли таким чином закриваються потреби в розумінні, це може стати точкою вербування.
Спочатку — емоційне розуміння, а потім тиск. Ну, наприклад, ти ходила у магазин приміряти речі, "а скинь фотки?". А потім шантаж через ці фотки. Якщо це взаємодія з активними підлітками — хоробрими, умовно — то це може бути: "Я у твоєму віці робив уже речі набагато серйозніші, нахабніші. А от ти зараз що? Максимально, що ти робив, — балончиком помалював якийсь дім. А от спробуй оце. Слабо?".
На дорослих наразі є два основних методи впливу: фінансовий та ідеологічний. Перший — це значні кошти. У дорослих більш стале розуміння ризиків і причинно-наслідкових зв'язків, чого у підлітків ще немає. І тому, щоб спонукати дорослого зробити щось, треба задіяти більше ресурсу, більше грошей. А підлітки вигідніші, дешевші. Другий — це ідеологічний компонент. Але зараз таких ідеологічних досить мало залишилося.
Підлітків через ідеологію вербують дуже рідко, оскільки вона ще повноцінно не сформувалася.
Яку роль відіграє виховання підлітків?
Основну. Фінансовий, емоційний, компонент психологічного характеру — усі вони про виховання та взаємодію у сім’ї. Наприклад, є фінансова скрута, батьки не хочуть про це говорити — їм неприємно це визнавати. Підліток бачить, що проблема є, але з ним це не обговорюють. Немає чіткого плану, не кажуть: "Зараз скрутне становище, але я роблю це і це, ми з нього виберемося”. Здебільшого саме фінансовий компонент стає важелем впливу на підлітка, коли проблема є, але її замовчують, тому що вона неприємна і її не хочуть обговорювати. Це стосується виховання — того, як ділитися, що можна обговорювати, чи є табуйовані теми, чи тебе зрозуміють, чи вислухають твої страхи.
Життя в родині — це не лише про виховання, це і про взаємодію батьків із дитиною.
Наскільки важливу роль у вразливості до вербування відіграє приналежність до субкультур чи вплив близького соціального середовища?
Оточення дуже важливе, тому що здебільшого воно формує підлітків. Є три основні групи, які створюють соціальну систему підлітка: сім’я, близьке коло знайомств і ширші системи — такі, як школа, спортивна секція, спільноти в іграх тощо. Найчастіше сім’я відходить на другий план, а друзі та знайомі стають на перший. Тому вони насправді мають більший вплив над підлітком, ніж батьки. Та все ж більшість відповідальності як юридичної, так і соціальної, лежить на сім'ї, батьках.
У Рівному підлітків завербували через спільноту, пов’язану з розповсюдженням наркотиків. Наскільки впливовими можуть бути такі середовища у формуванні готовності виконувати злочинні завдання?
Якщо підлітки цікавляться темою наркотичних речовин, то найімовірніше, що вони мали власний досвід їх вживання або знають про досвід своїх знайомих чи друзів. Вони дуже зацікавлені в тому, що цей канал їм може дати — і з точки зору того, хто має те, чим можна зацікавити, підлітків легше підштовхнути до певних дій. Також присутність у наркочаті та вживання речовин зменшує шанси, що підлітки звернуться до правоохоронних органів.
За якими ознаками батьки можуть розпізнати, що їхніх дітей намагаються завербувати? Як говорити з дітьми в такому випадку?
Це може бути надмірно пригнічений стан, фізіологічні прояви тривожності (дитина здригається, дуже тривожно ставиться до того, що хтось може подивитися її телефон), безсоння. Також це може бути різка зміна кола знайомих, переривання соціальних зв’язків, ізоляція та спілкування з одним другом, який "дуже розуміє".
Комунікація з підлітком рідко буває вдалою, якщо вона ієрархічна. Вони прагнуть до певної свободи пересування, ізоляції від батьків, самовираження. Спрацює комунікація "рівний рівному": якщо говорити з дитиною як з повноцінно цікавим для вас співрозмовником, це може дати успіх. Можете подивитися певний сюжет, перечитати новину про завербованих підлітків і сказати: "Дивись, мене дуже непокоїть те, що я зараз подивився, прочитав, і я хотів би з тобою це обговорити. Як ти думаєш, чому ці хлопці або дівчата пішли на це? Чи були в тебе випадки, коли твоїх знайомих намагалися завербувати, чи стикався ти з таким в іграх чи чатах?”
Важливо не намагатися просто директивно донести інформацію, а залучити до обговорення та взаємодії.
Чи бачите ви зміни в поколінні підлітків за останні кілька років? Чим сучасне покоління відрізняються від минулих?
Так, відрізняється. Сильна зміна — в тому, що на це покоління вплинула війна. Близькість війни спрямувала підлітків проявляти ініціативи на користь фронту й волонтерства. Зараз підлітки радикалізовані, спрямовані до дій — утім, їх можуть повернути й у зворотному напрямку.
Попри зростання патріотизму, багато підлітків і досі споживають російськомовний контент, зокрема і в західних областях України. Чому це залишається нормою? Наскільки це, на вашу думку, масове явище?
Тут ми знову впираємося у дихотомію, тобто полярне бачення. Є підлітки патріотичні, а є радше антисоціальні. Увесь цей російськомовний вайб — це спосіб протесту. На кшталт, "я буду говорити російською мовою, тому що ви розмовляєте іншою". Додатково — культурна інерція, тренди соцмереж, російські пісні й не лише. Наприклад, виокремлюється звук із відео якогось російського блогера, який набуває поширення — і підлітки записують, наприклад, у TikTok під цей звук ліпсінки. Досить поширені меми російською. Доступність такого контенту, власне, і підштовхує розмовляти російською.
