До редакції звернулася Галина Петренко, яка втратила на війні сина і чоловіка. Ось що вона пише:
- Звертаюся до Вас за допомогою у розповсюдженні петиції, яку ініціювали побратими і волонтер Дмитро Зімарєв, мого чоловіка Володимира, який загинув у Богодухівському районі. Я на війні втратила найрідніших- старшого сина і чоловіка.
Петренко Володимир народився 1 грудня 1969 року в с. Піски Радьківські Харківської області.
Навчався в Піско- Радьківській школі, яку закінчив в 1987 році.
Відразу після закінчення був призваний на строкову військову службу.
Після звільнення навчався за спеціальністю газоелектрозварювальник.
Спочатку працював на підприємстві "Райсіль хозтехніка", а потім з 2004 року і до початку повномасштабного вторгнення - на Борівському підприємстві теплових мереж
З перших днів служив та захищав наш край від окупанта у складі окремого батальйону ТрО Ізюмщини, спочатку була Ізюмщина,потім Бахмутський напрямок, кордони Сумщини та Харківщини.
Навіть втративши у 2022-му старшого сина на Донеччині, не покинув боротьбу.
До останньої миті був відданий Україні, військовій присязі
Загинув 16 грудня 2023 року на Харківщині. Поховали Володимира на 18-му кладовищі м. Харків на Алеї слави, де похований старший син.
Вдома на Володимира чекала дружина, син.
Вічна пам'ять та шана Герою!