Сергій з позивним «Сеня» родом із Богодухова. У нього є родина, дружина і шестирічний син, який для нього є найбільшим стимулом. До війни Сергій працював як приватний підприємець газоелектрозварювальником.
24 лютого 2022 року змінило все. Коли почалася повномасштабна війна, Сергій відвіз сина до батька в Софіївку, щоб убезпечити його. Дружина намагалася відмовити Сергія від походу у військкомат, навіть просила: «Давай спочатку поїж, випий…». Того дня Сергій не дійшов до військкомату, але вже 3 березня він прийняв остаточне рішення. Він згадав свою присягу і уявив, що буде, якщо ворог займе його рідне місто. Разом із іншими добровольцями він вирушив до Харкова, отримавши напутні слова від міського голови Володимира Бєлого.
Перші обстріли з авіації і втрати трапилися на харківському заводі ХАЗ. Було дуже страшно, але Сергій зрозумів, що страх треба залишити позаду. Перший бій для «Сені» стався під Курдюмівкою, коли він вночі під дощем з РПГ ліквідував ворожого кулеметника, орієнтуючись лише на звук. Дуже запам’ятався бій під Невським. Ворог пішов великими силами на штурм наших позицій.
- Позицію, що була поряд з нами, орки брали в оточення, -пригадує співрозмовник. - Вогонь був настільки щільний, що хлопці «в норах» не могли підняти
ВЕСЬ ТЕКСТ- У ГАЗЕТІ "МАЯК" ВІД 14 БЕРЕЗНЯ